Володимир Назаренко про фронт

Постійні сигнали з фронту про переміщення ворожої техніки або спроби штурму на одному чи іншому напрямку (Маріуполь, Широкине, Щастя, Станиця Луганська, Артемівський напрям) свідчать про одне – ворог намагається дезорганізувати наші штаби. І це в нього виходить.

Події в Дебальцевому показали, що масштабна фронтова війна неможлива. Росія стягнула від 12 до 18 тис. живої сили своїх військ проти 2,5 – 3 тис. наших і при тому ми змогли протримати Дебальцеве досить довгий час. Навіть в оточенні тримали 9 днів, поки не закінчились боєприпаси до артилерії.

Війна має всі шанси стати динамічною. Це не будуть широкі масовані наступи по всьому фронту. Ворог до цього часу не може відійти від втрат, які поніс при спробах штурму Дебальцевого (від 2 до 4 тис. в живій силі). Терористи відчули ці втрати. Вони злякалися. Рядові сепари-алкоголіки, «тунеядці», не їхні генерали, а саме піхота.

Якщо когось відправляють на штурм, то вони йдуть з почуттям неймовірного страху і великим небажанням, бо пам’ятають свої втрати в Дебальцевому.
Що ж відбувається? Ворог намагаєтсья втягнути нас в оману, щоб ми не знали напрям наступного удару (война фігня, главноє маньоври). Але таким чином він і себе виснажує постійними перекидуваннями підрозділів і марш кидками бойвих частин.

Дуже сподіваюсь, що наш штаб АТО зрозумів це і прийняв адекватне рішення. Вже зараз мають бути створені оперативні резерви, які блискавично будуть реагувати на всі спроби проривів в одному чи іншому місці. В такій ситуації, головне – це динаміка. Чим швидше рухаєшся, тим довше живеш. Ми маємо не боятись. Так само пробувати проривати одне чи інше місце оборони противника, або хоча б контратакувати. Після невдалої атаки ворог в тому місці завжди ослаблений і його треба добивати.

Приєднуйся!