Активісти ВМГО "Сокіл" відзначили 70-річчя бою УПА із енкаведистами на Київщині

tllcR9lnMUI[1]
Вшанування вояків УПА

30 березня 2014 року у селі Мигалки активісти Всеукраїнської молодіжної громадської організації “Сокіл”, представники Київської організації ВО “Свобода” та молодіжної організації “Моноліт” вшанували пам’ять вояків УПА, відзначивши 70-річчя бою упівців проти енкаведистів, та провели поминальну панахиду на братській могилі загиблих патріотів. Саме в 1944 році у тамтешніх лісах проходили бої загонів УПА, зокрема сотень “Лісогора” та “Яра”, із військами НКВД. На честь вояків, які боролися за волю України, цього дня було проведено вишкіл для першої окремої чоти “Сокіл” і новоприбулих активістів.

У 1944 році частини української повстанської армії йшли військовим рейдом із Волині на Схід (до Київщини). На межі Житомирської та Київської областей проти них було задіяно значні сили совєцької армії, зокрема й бронепотяг. 30 березня в районі с. Мигалки відбувся один із масштабних боїв, в якому бандерівці перемогли, але зазнали великих втрат. Загиблих у боях упівців поховали у братській могилі на околиці лісу. Лише завдяки свідомим жителям села вже за часів незалежної України вдалося віднайти поховання та встановити на місці бою символічний знак із написом: “Героям УПА. Вічна пам’ять воїнам, які загинули тут у нерівній боротьбі за волю України. Слава Україні! Героям Слава!”.

I3yh5eHah5I[1]
Стрільби

У нелегкій ситуації, яка склалась сьогодні в нашій країні, мало лише урочистого вшанування. Найкращим виявом шани для полеглих борців за волю України є підготовка до продовження їхньої боротьби. Тож активісти ВМГО “Сокіл” влаштували для сокільців та новоприбулих членів організації вишкіл. Молоді націоналісти вправлялися у стрільбах, метанні ножів, вчилися копати шанці (окопи) та правильно поводити себе під час наступу ворога. Також активісти “Соколу” привели до ладу огорожу довкола братської могили упівців.

eB-t-toAsJ8[1]
Риття окопу для стрільби з позиції лежачи

“Місце бою української повстанської армії із енкаведистами на Київщині – це місце звитяги, яке доводить, що Україна не поділяється на Захід і Схід. Це ще один доказ того, що українці – єдина нація, яка боролась із окупантами як на Заході, так і на Сході. УПА – це явище всеукраїнське. Сотні “Лісогора”, “Яра” та инших сотників УПА рухались до Києва, аби відродити українську державність на центральній Україні. Вони йшли довести всім, що українська держава була, є і буде, що українська нація ніколи не складе зброю у боротьбі за своє панування на своїй, Богом даній землі.

Через 70 років, цієї зими, нам довелося не на словах продовжити справу упівців, а на ділі. Нам, сучасним українцям, довелося чинити збройний опір диктатурі окупаційного режиму. Хоча назвати його повноцінним збройним опором важко, адже люди йшли на озброєних окупантів із примітивною зброєю: дерев’яними палками, щитами, а іноді й голіруч. Чималими зусиллями і людськими жертвами ми здобули перемогу над тиранією. Але сьогодні на руїнах поваленого режиму певні клани намагаються збудувати нову антинародну диктатуру. Тож наша сьогоднішня мета – докласти максимум зусиль, аби не повторювати помилок, які ми терпіли понад двадцять років. Наше завдання – зробити свій внесок у розбудову української держави на засадах соціяльної і національної справедливости.

1kKHJfR-4IE[1]
1-ий десяток Комендантської чоти

Сьогодні ми стоїмо на порозі війни із так званим партнером – із Росією. Наша українська армія перебуває у вкрай занедбаному стані. Її скоротили до таких масштабів, що вона може вміститися на стадіоні. Тож сьогодні ми маємо ще одне завдання – готуватися до завтрашньої боротьби, яка фактично вже розпочалась. Кожен із нас має гартувати свій дух, своє тіло, аби будь-якої миті стати на захист неньки України. Бо хто, як не ми, стане на захист своєї держави і буде пліч-о-пліч із вояками української армії битися із ворогом або ж вести партизанську війну, як багато років тому робили наші предки упівці. Це наш обов’язок!”, – зазначив у своєму виступі перший заступник голови ВМГО “Сокіл” Юрій Черкашин.

Приєднуйся!